Україна // Фундація HIRONDELLE
«Передусім має змінитись психологія»
Об'єднані громади Житомирщини успішно запускають нові проекти. Але змінам усе одно заважають стара ментальність і брак відповідальності
Текст Ґаєтана Ване та Юлії Мендель, Фото й Відео Ольги Іващенко
Матеріал зібрано в Народичах, Ласці та Новій Боровій на Житомирщині
Коли ми зустрічаємо Анатолія Леончука, голову Народицької територіальної громади, він пристрасно сперечається з місцевим активістом. Дискусія точиться довкола крихітного заводу, незаконно збудованого на території колишнього колгоспу. Активіст вимагає будь-якою ціною закрити заводчерез екологічні загрози. Леончук, натомість, хоче виправити порушення та зберегти підприємство.
― Так, проблеми із законом необхідно вирішити. Але треба й порозумітися з тими, хто готовий тут працювати і створювати робочі місця, ― каже Леончук.
Насправді суперечка значно глибша. Пізніше Леончук часто скаржитиметься, що громада сприйняла децентралізацію як можливість розширювати контроль, а от брати на себе відповідальність ніхто не хоче.
Насправді суперечка значно глибша. Пізніше Леончук часто скаржитиметься, що громада сприйняла децентралізацію як можливість розширювати контроль, а от брати на себе відповідальність ніхто не хоче.
Народицькій територіальній громаді в Житомирській області вже майже півроку. Її вважають однією з найбільших серед 159 нових адміністративних одиниць, сформованих в Україні 2015 року в рамках децентралізації. Територія громади ― 1285 квадратних кілометрів, на них знаходяться 17 населених пунктів, де живуть близько десяти тисяч людей. Втім, це місце має ще одну характеристику: в Народичах, за 70 кілометрів від Чорнобиля, знаходяться так звані «Західні ворота» в зону відчуження. Перед катастрофою довкола Народичів жили 35 тисяч людей. Та місцевість лісиста, що призвело до особливо сильного зараження радіацією.
Чотири довколишніх села увійшли до зони відчуження, в самих Народичах ― другий ступінь забруднення. До 1991-го дві третини мешканців залишили район. Зараз звучать думки, що радіація зникла ― хоча місцевість усе ще забруднена.
Чотири довколишніх села увійшли до зони відчуження, в самих Народичах ― другий ступінь забруднення. До 1991-го дві третини мешканців залишили район. Зараз звучать думки, що радіація зникла ― хоча місцевість усе ще забруднена.
«Паралельно з децентралізацією має змінюватись і людська психологія. Інакше дотацій ніколи не вистачатиме»,
— Анатолій Леончук, голова Народицької територіальної громади
— Анатолій Леончук, голова Народицької територіальної громади
Мета місцевої влади ― відродити регіон попри зараженість радіонуклідами. 2016-го Народицькій громаді обіцяно 22 мільйони гривень державної допомоги для впровадження проектів. Це і ремонт доріг, і оновлення дитсадків та шкіл. Усієї необхідної для життя громади інфраструктури.
― В нас деякі села мають менше сотні мешканців. Вони ніколи самі не заробляли, не могли нічого відремонтувати чи побудувати. А тепер ми маємо ресурс і чіткі пріоритети. Можемо робити зміни там, де вони потрібні, ― каже Леончук. Держава планує підтримувати громади перші п'ять років.
― В нас деякі села мають менше сотні мешканців. Вони ніколи самі не заробляли, не могли нічого відремонтувати чи побудувати. А тепер ми маємо ресурс і чіткі пріоритети. Можемо робити зміни там, де вони потрібні, ― каже Леончук. Держава планує підтримувати громади перші п'ять років.
Пересічні українці до реформи ставляться з пересторогою: немає повного розуміння, що таке децентралізація. Переконливіше було б побачити її результати. Директор місцевого будинку культури Володимир Петрик намагається бути оптимістом. Він на цій посаді вже чверть століття, і став свідком того, як архітектурна пам'ятка перетворилась на руїну. Ми заходимо в залу зі сценою, де колись виступали орекстри. Зараз в її стелі ― величезна діра, а підлога прогнила настільки, що по ній небезпечно ходити. І це ж лише частина будівлі: ще є музей, бібліотека, танцювальний зал. Після розпаду СРСР усе занепало. Хоча, попри це, будинок живе. Тричі на тиждень у цих руїнах відбувається дискотека, на яку сходяться до сотні людей.
― Торік це було найпопулярнішим місцем в околиці, ― каже Володимир. ― Я дійсно сподіваюсь, що децентралізація дасть нам змогу знайти гроші на ремонт будинку. Ми просто мусимо сподіватись.
― Торік це було найпопулярнішим місцем в околиці, ― каже Володимир. ― Я дійсно сподіваюсь, що децентралізація дасть нам змогу знайти гроші на ремонт будинку. Ми просто мусимо сподіватись.
В іншій громаді на Житомирщині — Новоборовицькій — вже написано проектів на 110 мільйонів гривень. Втім, зараз люди отримають лише 4,7 мільйона. Хоч населення тієї громади майже таке, як і в Народицької, територія значно менша: всього 210 квадратних кілометрів. Тому це об'єднання великим не вважається. Утім, є й інші державні фонди, куди можна позачергово звернутись за фінансовою підтримкою. Територіальним громадам надають пріоритет: у такий спосіб держава заохочує втілення реформи.
― Це дійсно так. Будь-який державний фонд тепер дивиться на нас по-іншому, ― підтверджує голова Новоборовицької громади Григорій Рудюк. ― Наприклад, цьогоріч Фонд регіонального розвитку дасть нам сім мільйонів гривень на утеплення гімназії.
Утеплення дитсадків та шкіл, як і перехід на альтернативні системи опалення ― пріоритет і в Народичах, і в Новій Борові. Після 24 років залежності України від російського газу тут шукають можливості уникнути марнотратства й заощаджувати на імпорті енергоносіїв. Приміром, у Новоборовицькій школі поміняють вікна й двері, відремонтують дах та утеплять стіни. У Народицькій громаді таке утеплення за рік заощадило майже півмільйона гривень ― чимало для місцевих бюджетів. Хоч мешканці більше радіють не економії, а кращим умовам для дітей: минулої зими температура в шкільних класах була на кілька градусів вищою.
― Це дійсно так. Будь-який державний фонд тепер дивиться на нас по-іншому, ― підтверджує голова Новоборовицької громади Григорій Рудюк. ― Наприклад, цьогоріч Фонд регіонального розвитку дасть нам сім мільйонів гривень на утеплення гімназії.
Утеплення дитсадків та шкіл, як і перехід на альтернативні системи опалення ― пріоритет і в Народичах, і в Новій Борові. Після 24 років залежності України від російського газу тут шукають можливості уникнути марнотратства й заощаджувати на імпорті енергоносіїв. Приміром, у Новоборовицькій школі поміняють вікна й двері, відремонтують дах та утеплять стіни. У Народицькій громаді таке утеплення за рік заощадило майже півмільйона гривень ― чимало для місцевих бюджетів. Хоч мешканці більше радіють не економії, а кращим умовам для дітей: минулої зими температура в шкільних класах була на кілька градусів вищою.
Обігріваючи Новоборовицьку школу дровами, Григорій Рудюк отримає декілька тисяч євро економії, кілька додаткових градусів тепла взимку та трохи більше незалежності від російського газу.
Бачучи ефект, Рудюк прагне залучити ще більше грошей. Громаді потрібні сміттєвоз, машина швидкої, футбольне поле ― але найбільше піднесення в голови викликає можливість отримати нову європейську пожежну автівку. Її обіцяють надати партнери з польської такої ж громади, щойно буде підписано угоду про співпрацю. Завдяки швейцарсько-українському проекту DESPRO, який допомагає українцям вивчати європейський досвід, Рудюк побував у Польщі вже двічі. В цих поїздках і домовився про партнерство. Нова пожежна машина громаді дуже потрібна: теперішній вже 30 років, і вона тримається на ходу лише завдяки місцевим умільцям.
У країні, народженій з радянського менталітету, перебирання відповідальності за власне життя — найбільший урок, якого може навчити децентралізація. В багатьох випадках українці не були психологічно готові розбиратися з власними зобов'язаннями, протистояти викликам та самостійно шукати рішення.
У країні, народженій з радянського менталітету, перебирання відповідальності за власне життя — найбільший урок, якого може навчити децентралізація. В багатьох випадках українці не були психологічно готові розбиратися з власними зобов'язаннями, протистояти викликам та самостійно шукати рішення.
Обидва очільники громад — Леончук та Рудюк — добре свідомі цього. Вони також розуміють, що скоро люди вимагатимуть результатів. Пізніше, йдучи вузькими острівцями збереженої дороги та оминаючи рясні дірки в асфальті, Леончук зітхає: «Людська психологія має змінюватись паралельно з децентралізацією. Інакше грошей ніколи не вистачатиме. А за інакшої психології багато що можна зробити й безкоштовно».
